ПРОЕКТИ

ФОТОГАЛЕРЕЯ

ІНФОГРАФІКА

23.04.2012
Звірів на Черкащині стає більше

архів

АУДІО

28.04.2012
Звернення до населення щодо попередження надзвичайних ситуацій, пов'язаних з лісовими пожежами

архів

ВІДЕО

Лiси Кам'янщини - у надiйних руках

архів

Стаття директора Чигиринського лісового господарства Володимира Перебийноса "Чигиринському лісовому господарству — піввіку"

16.05.2008

До 50-річчя Чигиринського Держлісгоспу

16 травня виповнюється 50 років з дня створення підприємства, яке нині носить назву Державне підприємство “Чигиринське лісове господарство”.

Оглядаючись в минуле, можна побачити чимало звершень і досягнень, які належать працівникам і ветеранам Чигиринського лісгоспу. Нині кожен п’ятий гектар земель Чигиринщини—лісовий, і це заслуга всіх, хто трудився і трудиться в лісовому господарстві району.

Згадаймо, як все це розпочиналось, перенісшись в далекий 1958 рік.

Був кінець березня. В ці дні лютувала стихія—сильна пилова буря. А їй було де розгулятись. На майже 10 тисячах гектарів рухомих пісків Притясминського пасма, тут, в центрі України утворилася справжня пустеля... Вона простягалася від Черкас до Чигирина, і розмір її складав 50 км завдовжки та від 1,5 до 3 км завширшки.

Повільно рухаючись, піски вже почали загрожувати засипанням таких населених пунктів нашого району як Розсошенці, Красносілля, Погорільці, Трушівці, Худоліївка та сіл Чорнявка, Думанці, Нечаївка, Вергуни—Черкаського. За архівними даними щороку заносило піском до 50 га угідь та садиби громадян. З історії відомо, що в середині ХVІІ століття тут росли змішані сосново-дубові ліси. В 1769 році, щоб знищити гайдамацький рух на Чигиринщині, польські конфедерати почали методично їх випалювати. Пізніше ці ліси по-хижацькому знищували, використовуючи для гуралень та цукрового виробництва, на виробництво поташу та деревного вугілля.

Перші спроби боротьби з вітровою ерозією методом шелюгування, а потім посадкою сосни звичайної були зроблені Земством. В 1903 році було створене Чорнявське лісництво, де лісничим з 1905 року був Зіновій Голов’янко, згодом відомий, як доктор сільськогосподарських наук, вчений ентомолог. За 10 років його роботи лісничим було заліснено майже 1200 гектарів сипучих пісків. І нині старожили сіл Чорнявка, Думанці називають багато ділянок лісу “культури Голов’янка”.

Роботи по залісненню Притясминських пісків проводились в межах м.Чигирин, сіл Розсошинці та Гущівка, де було заліснено майже 500 гектарів пісків.

У 1950 році була створена Чигиринська лісозахисна станція, силами якої посаджено, зокрема в Чигиринському районі, 600 га лісів. Проте в 1953 році її ліквідували.

За всі часи обліснення притясминських пісків під посадку вибирались найбільш рівнинні та найбільш багаті пісчані землі. Тому, незважаючи на проведені роботи, пустеля продовжувала проявляти свій злий норов. Та це були її останні часи.

5 квітня 1958 року Міністерство сільського господарства України видало наказ №271. Ним передбачалось створення Чигиринського степового лісгоспу І категорії. Це було викликано першочерговою необхідністю заліснити рухомі піски Притясминського пасма та діючих ярів вздовж правого берега Кременчуцького водосховища. Обов’язки директора із 8 травня 1958 року виконував старший лісничий Іван Сергійович Балюра, а з 21 липня 1958 року —Лев Олександрович Калько.

Так почалася виробнича діяльність новоствореного підприємства.

Чигиринський степовий лісгосп був організований на базі прийнятих від Кам’янського лісгоспу Яничанського та Матвіївського лісництв (10148 га), Чорнявського лісництва Черкаського лісгоспу (4530га), захисної смуги вздовж Кременчуцького водосховища (977га) та переданих колгоспами Притясминських пісків (5882га). В момент організації лісгоспу його площа складала 21037га і розподілялась між п’ятьма лісництвами — Чорнявським, Худоліївським (яке згодом було перейменоване в Трушівське), Чигиринським, Яничанським та Матвіївським. З часом в склад Держлісфонду було прийнято від колгоспів непридатних для сільгоспвикористання земель ще майже 3800 га.

Наступ на піски розпочався двома паралельними напрямками. Перший мав на меті заліснити сосною звичайною малозадернілі піски. Другий — заліснення через закріплення рухомих пісків.

Працівники лісгоспу розробили і впровадили у виробництво спеціальну агротехніку заліснення пісків. Підготовка грунту велася за рік до посадки лісових культур. Практика Чигиринських лісівників довела, що лісові культури, висаджені у глибоко оброблений грунт, уже в перший рік росту встигають поширити коріння аж до непересихаючих в літню пору шарів грунту. В сосни звичайної підвищується активність кореневої системи, збіль-шується площа її живлення. При глибокому розпушуванні працівниками лісгоспу посаджено близько 3000 гектарів лісокультур.

На площах, недоступних для механізмів, садіння велося вручну під, так званий, меч Колесова. Саджалися лісокультури на зораних кінним плугом у 2—3 борозни смугах або на видовжених майданчиках. До сосни звичайної додавалися 8—9% берези, бузини червоної, в’яза дрібнолистого, смородини золотистої.

Висаджування лісових культур на рухомих пісках не відразу давали бажаний результат. На заваді ставали весняні суховії, які висушували саджанці, засипали їх піском, засушували бруньки. Тому було вирішено спочатку закріпити піски, посадивши на них шелюгу, садіння якої проводили навесні і восени.

Через кілька років між рядами шелюги висаджували сосни. Шелюгу спочатку зрубували на пні, а потім вона сама відмирала, пригнічена сосною. Ні складні кліматичні та грунтові умови, ні шкідлива дія коренегризучих шкідників не стали на заваді чигиринцям у досягненні високого показника приживання лісокультур, який був від 85 до 94%.

Щоб досягти таких значних успіхів, членам лісокультурних ланок під наглядом спеціалістів лісгоспу довелося проявити максимум уміння і дбайливості по догляду за молодими насадженнями, виконати великий обсяг робіт по їх збереженню. Іноді ланкові із власної ініціативи висаджували сіянці в ряду через 0,3—0,4 м, що в перерахунку на 1 га складало 15—20 тисяч їх штук.

На жаль, під час суховіїв 1964, 1967, 1975 років загинули сотні гектарів лісових культур. Їх довелося по-новому пересаджувати, всього виконано таких робіт на площі більше 700 гектарів. Та навіть ще до припинення суховіїв наслідки їх поступово ліквідовувались. У маловітряні дні відгрібали рослини, в місцях де рослини повністю загинули, їх повторно насаджували.

І робота увінчалась успіхом. Лише за десяток років після заліснення простори Чигиринщини забуяли зеленим морем. Держава гідно оцінила працю підкорювачів стихії, нагородивши їх високими урядовими нагородами. Ланкова лісокультурної ланки з Трушівського лісництва Тетяна Митрофанівна Вдовенко нагороджена орденом Трудового Червоного Прапора, тракторист Чигиринського лісництва Василь Єфремович Безсмольний—орденом “Знак Пошани”. Багатьох відзначено грамотами, подяками. Але й ті, хто не потрапив до числа нагороджених, своїми невтомними руками створили собі живий пам’ятник—безкрає зелене море соснових борів Чигиринщини, які своєю красою радували, радують і будуть радувати ще не одне покоління жителів не тільки нашого славного козацького краю, а й усіх, хто приїздить сюди на відпочинок.

В день ювілею теплими і щирими словами хочеться згадати піонерів освоєння Притясминської піщаної гряди, які своєю невтомною працею підкорювали піщані бархани, насаджували і плекали молодий ліс. Це керівний та інженерно-технічний склад лісгоспу — І.С.Балюра, Л.О. Калько, Л.Н.Садовський, С.М.Перунов, М.Д.Биченко, П.І.Гребенюк, В.І.Жураченко, О.Я.Коваленко, М.С.Січовий, Ю.М.Божор, Л.І.Андріуца. Плідно працювали лісничими, вносячи свій вклад у розвиток підприємства, Р.І.Бережний, А.І.Лисенко, М.Г.Іщенко, П.В.Марценюк, П.К.Коваленко, В.Б.Крупкін, П.М.Гниляк, дільничні техніки-лісоводи, помічники лісничих І.С.Казбан, І.М.Маслак, В.К.Середа,І.В. Карпенко, лісники—І.С.Вдовенко, В.С.Вітько, М.А.Дибенко, Г.Х.Сліпченко, М.Т.Алін, В.Д.Телепнюк, О.І.Маслак, М.Ф.Романенко, В.П.Руденко, К.Є.Філоненко.

Не відставали від них і ланкові лісокультурних ланок Р.К.Гапич, П.Я.Наконечна, М.Ф.Захарченко, Г.А.Панченко, Г.С. Супрун, М.П.Пальонна. Самовіддано трудився і тракторист М.О.Михно.

Йшли роки, і молодий ліс почав уже працювати на державу, окуповуючи ті кошти, які були вкладені в його створення. Вже в сімдесятих роках працівники лісгоспу розпочали проводити в новоствореному лісі рубки догляду. Для потреб народного господарства заготовлялися спочатку сотні, а потім тисячі кубометрів сировини для деревностружкових плит та технологічних трісок. Для комбікормової промисловості заготовлялися сотні тонн хвойної лапки. Місцевим життям реалізували будівельні матеріали. Любителі “тихого полювання” заготовляли в лісах гриби. Лісові простори наповнювалися різноголоссям птахів, з’являлись лісові звірі—дикі кабани, лосі, кози.

Поряд із залісненням піщаних земель колективом лісгоспу проводились роботи по будівництву садиб лісгоспу, Чигиринського, Трушівського лісництв.

За ці 50 років діяльності підприємства звівся комплекс адміністративних і побутових приміщень, побудована садиба підприємства—контора, ремонтно-транспортні майстерні з гаражами для автомобілів, склад пально-мастильних матеріалів, приміщення для зберігання матеріалів та запасних частин, цех переробки деревини, котельня, контрольно-технічний пункт та кабінет охорони праці, котлопункт, пожежна водойма. На садибі Чигиринського лісництва—контора лісництва, приміщення складу із насіннєсховищем, приміщення ППС, гараж для тракторів, пожежно-спостережна вежа. Подвір’я обох садиб заасфальтовані та озеленені.

В Трушівському лісництві теж побудовані контора, гаражі, лісопожежна станція, склад паливно-мастильних матеріалів, артезіанська свердловина із пунктом заправки пожежних автомобілів водою.

Проведена велика робота по будівництву об’єктів промислового призначення і на садибах Чорнявського, Матвіївського та Яничанського лісництв. За час роботи Держлісгоспу побудовано 45 квартир в житлових будинках та на лісових кордонах.

Машинно-тракторний парк підприємства пройшов шлях від автомобілів ГАЗ-51 та “Урал-ЗІС” до сучасних “Урал-4320” та “КрАЗ”, від тракторів ДТ-54, ДТ-14, ХТЗ-7 до сучасних МТЗ-82.

Лісгосп першим в області застосував аерозольну технологію при проведенні наземних знищувальних робіт в боротьбі із шкідниками лісу, а також власними силами виготовив аерозольний генератор “ГАРД”. Завдяки цьому цьогорічно проводиться значний об’єм по захисту насаджень як в лісовому фонді підприємства, так і в лісонасадженнях інших підприємств.

Зустрічаючи 50-річний ювілей підприємства, працівники лісу весною нинішнього року посадили 218 гектарів лісу, доповнили 93 гектарів лісових культур та плантацій. Протягом першого півріччя поточного року реалізовано продукції на 1774 тис.грн., або порівняно з аналогічним періодом минулого року ріст становить 169%. Середньомісячна зарплата працівників складає 1321, 5 грн., на 139% більше проти першого кварталу 2006 року. Чистий прибуток в першому кварталі поточного року склав 71,1 тис.грн, це на 85% більше, ніж торік.

До Державного бюджету перераховано 345,7 тис.грн, до місцевого — 149,5 тис.грн., до державних цільових фондів — 364,3 тис.грн. Фінансування з Держбюджету в першому кварталі становило 280,1 тис.грн., або кожна вкладена державна гривня у ведення лісового господарства лісгоспу дає 3,07 грн. віддачі.

За цими цифрами стоїть нелегка праця сотень людей — як працівників лісгоспу, так і тимчасових працівників, які надають свої послуги лісовому господарству. Це праця лісорубів і лісокультурниць, водіїв і трактористів, станочників і пожежників, спеціалістів сфери обліку. Це, насамперед, наполеглива і копітка праця восьмидесяти осіб, — від майстра лісу і до директора, — які щоденно стоять на сторожі тридцятитисячного масиву зеленого багатства держави.

В день нашого славного свята щиро вітаю всіх працівників і ветеранів підприємства та бажаю доброго здоров’я, всіляких земних гараздів, достатку і щастя у оселях, Божого благословення на добрі справи в ім’я подальшого зміцнення нашого Чигиринського лісового господарства. З святом!